пятница, 23 марта 2012 г.

притча


"Відстань між серцями"

Якось Вчитель запитав у своїх учнів:
- Чому, коли люди сваряться, вони кричать?
- Тому що втрачають спокій, - сказав один.
- Але ж для чого  кричати, якщо інша людина поруч? - Запитав Вчитель. Хіба не можна говорити з нею тихо? Навіщо кричати, коли ти злишся?
Учні пропонували свої відповіді, але жодна з них не влаштовувала Вчителя. В кінці-кінців він пояснив:
- Коли люди незадоволені одне одним їхні серця віддаляються. Для того щоб заповнити цю дистанцію і почути одне одного, їм приходиться кричати. А що відбувається, коли люди закохуються? Вони не кричать, а навпаки,  говорять тихо. Тому що їх серця знаходяться дуже близько, відстань між ними зовсім мала. А коли закохуються ще сильніше, то вже не говорять, а перешіптуються - і стають ще ближчі у своїй любові. А потім навіть шепотіння стає не потрібне. Вони лише дивляться одне на одного і все розуміють без слів. Таке буває, коли поруч двоє люблячих людей... Так ось, коли сперечаєтесь, не дозволяйте вашим серцям віддалятись одне від одного, не вимовляйте слів, які ще більше збільшують відстань між вами. Тому що може прийти день, коли відстань стане настільки великою, що ви не знайдете зворотнього шляху. 
(джерело "Колесо Жизни")